Злоякісна пухлина товстої кишки з мутацією та метастазами! Допоможіть мені у боротьбі!

Неправильні результати аналізів

Все почалося цілком невинно. У 2024 році я отримала направлення на аналіз крові. Звичайна справа, нічого особливого. Однак результат чітко вказав на анемію. Рік по тому наступні аналізи показали, що гемоглобін і феритин продовжують знижуватися. Незабаром з’явилася кров під час випорожнення. Сімейний лікар дуже занепокоївся моїм станом здоров’я, тому виписав направлення на колоноскопію. Потім були наступні обстеження. Я відчувала, що щось не так. Моє тіло вже давно намагалося щось сказати. Нарешті пролунали слова діагнозу, до яких я не була готова. Злоякісна пухлина товстої кишки з мутацією KRAS і метастазами в лімфатичні вузли.

Ускладнення

У серпні 2025 року мені зробили операцію з передньої резекції прямої кишки. Тоді я сподівалася, що найгірше вже позаду. Однак мій організм мав іншу думку. З’явилося багато ускладнень. Не тільки після операції. Пізніша радіотерапія та хіміотерапія також спричинили побічні ефекти в моєму тілі. Біль став повсякденністю, а рух — викликом. Є місця в моєму тілі, де я не маю чутливості. У мене сильна поліневропатія та гінекологічні проблеми. Окрім цих ускладнень, з’явилося ще багато інших. Моє тіло вже не таке працездатне, як колись. Щодня я заново вчуся жити з собою.

Ностальгія за минулим

Хвороба змусила мене зупинитися на місці. Сьогодні більша частина мого життя проходить вдома, де дні минають набагато повільніше. Я не самотня у всьому цьому. Чоловік і донька дуже мене підтримують. Їхня присутність означає для мене надзвичайно багато. Я часто згадую минуле. До руху, простору та свободи. До спорту, який давав мені сили. До моєї улюбленої верхової їзди. Я обожнювала гратися з донькою на свіжому повітрі, ми разом бігали та сміялися. Мені цього дуже бракує.

Прохання про підтримку

Моє життя зупинилося десь між діагнозом і щоденною боротьбою з його наслідками. Кожен день — це виклик як для душі, так і для тіла. Хоча я намагаюся бути сильною заради себе, чоловіка та доньки, бувають моменти, коли мені просто бракує сил. Проте я борюся. День за днем, секунда за секундою. Сьогодні я дуже прошу про підтримку. Завдяки їй я буду ближче до світу, який знала до появи пухлини. Кожна підтримка наближає мене до одужання.