Поперечно-смугастоклітинна міома❗Наш 13-річний син Бартек бореться за здоров’я❗

Пухлина на стопі

На початку 2024 року наш син Бартек помітив на своїй правій стопі пухлину. Нічого такого, що відразу викликало б занепокоєння. Ми думали, що це звичайний забій, були впевнені, що все пройде само собою. Однак минали дні, потім тижні, а новоутворення так і не зникало. УЗД та МРТ не дали жодних відповідей.

Однак результати біопсії були дуже тривожними. Все раптово прискорилося. Ми потрапили до лікарні «Приlądek Nadziei» у Вроцлаві, де провели численні обстеження. Напруга зростала з кожною хвилиною, і врешті-решт надійшов діагноз, який зупинив весь світ: поперечно-смугастоклітинна саркома.

Лікування

Лікарі не зволікали, рішення було прийнято швидко: хіміотерапія. Ми всі трималися надії, що організм Бартка почне боротьбу і переможе. На жаль, лікування не дало очікуваних результатів. У листопаді 2024 року було прийнято чергове рішення: ампутація правої гомілки. Важко описати словами, що ми відчували в той момент. Однак ми мусили бути сильними заради нашого сина.

Бартек був у всьому цьому дуже мужнім. Через деякий час він почав вчитися жити заново, з протезом. Він регулярно ходив на реабілітацію. Пізніше він навіть дозволив собі фізичні навантаження, я навіть пам’ятаю, як він зробив сальто з протезом. Крок за кроком усе знову почало налагоджуватися. Ми раділи нашому повсякденному життю.

Наступні складні рішення

У березні цього року надійшла чергова звістка: рецидив. Знову операція, а потім хіміотерапія. Лікарі також розглядають можливість променевої терапії, все залежить від того, як організм нашого сина відреагує на лікування. Сьогодні Бартек перебуває в лікарні. Кожен день — це чергова боротьба. Важка і така, що вимагає сил.

Величезна підтримка

Як батьки , ми намагаємося поєднувати роботу з перебуванням із сином у лікарні. Кожна спільна мить для нас надзвичайно дорога. Ми тримаємося за руки, розмовляємо, сміємося. Намагаємося робити все, що в наших силах. У всьому цьому є ще й Надя, старша сестра Бартка. Вона поруч, дарує багато тепла й спокою. Вона додає нам усім багато сил.

Моменти радості

До того, як хвороба знову зупинила наш світ, Бартусь був у постійному русі. Найбільше він любив велосипед. Кожен пройдений маршрут приносив йому багато радості. Тоді він був дуже щасливий. Коли вдома наставали спокійніші часи, він обожнював поринати у світ ігор разом із друзями.

Нам потрібна підтримка

Сьогодні кожен день Бартка — це лікування. Ми робимо все, що в наших силах, щоб підтримати сина в цій боротьбі. Ми намагаємося забезпечити його всім необхідним, однак це дуже важкий і тернистий шлях. Тому ми від щирого серця просимо про допомогу для нашого сина. Про підтримку, завдяки якій ми зможемо робити наступні кроки в лікуванні.

Сьогодні найголовніше — це одне. Здоров’я нашої дитини.