17-річний Микола бореться з лімфомою Ходжкіна❗Допоможіть йому перемогти❗

Типові симптоми алергії

Микола повернувся з відпустки за кордоном із кашлем, який не хотів пройти. Згодом з'явився також свербіж шкіри, який також було важко однозначно пояснити. Симптоми не складали цілісної картини і не вели до єдиного, очевидного діагнозу. Природно виникло припущення, що причиною може бути алергія, тож життя продовжувалося так само, як і раніше. Школа, тренування — ось повсякденність 17-річного підлітка.

Початок занепокоєння

Цей стан без істотних змін зберігався до кінця 2025 року, а потім поступово посилився. З’явилася інфекція, яка перебігала важче, ніж попередні. Кашель змінив свій характер, з’явилося слабкість. Лікування не приносило помітного поліпшення, а наступні дні не давали відповіді. Лікарі почали підозрювати астму. У лютому було прийнято рішення про рентгенівське обстеження. Зображення, яке з'явилося, не залишало місця для спокою. Результати з'явилися швидко. Увечері батьки почули попередній діагноз. Лімфома. Біопсія, проведена 3 березня, підтвердила діагноз — лімфома Ходжкіна.

Перша хіміотерапія

Березень вже не був звичайним місяцем. Лікарняна палата, години, сповнені напруги й тиші. Саме тоді Миколі провели першу хіміотерапію. Усі розуміли, що вибору немає. Це необхідність.

Постійний страх

Сьогодні все зводиться до очікування. Результати ПЕТ-дослідження визначать подальше лікування Миколи. У стінах лікарні час плине набагато повільніше, у постійній напрузі, яку неможливо описати словами. Миколу супроводжує мама, яка щодня не відходить від сина. Вдома залишилися його двоє молодших братів і тато, який поєднує роботу з доглядом за дітьми. Додатковим тягарем стала фінансова ситуація.

Підприємство, на якому працює мама, перебуває в процесі банкрутства, що спричинило невизначеність і похитнуло почуття стабільності, яке раніше вважалося чимось само собою зрозумілим.

З футбольного поля до лікарняної палати

Ще зовсім недавно Міколай не міг всидіти на місці. Тренування з футболу, емоції під час матчів «Арсеналу», ігри та години, проведені з друзями. Його світ був сповнений руху, сміху та планів на наступний день.

Тепер усе виглядає інакше. Там, де колись панувала безтурботність, сьогодні точиться боротьба, яку не можна відкласти на потім. Тому сьогодні ми просимо: давайте допоможемо Миколі повернутися у світ, який він так сильно любить.