Реанімація та боротьба за життя❗Так розпочалася боротьба Мії з лейкемією, яка триває вже два роки❗

Перші симптоми

Все почалося з ослаблення, блідості губ, небажання ходити та збільшених лімфатичних вузлів. Спочатку підозрювали свинку, а наступні діагнози стосувалися інфекції верхніх дихальних шляхів. Лікування проводилося в цьому напрямку, однак тривалий стан здоров'я дитини змусив лікарів направити Мію до лікарні в Лодзі для проведення поглибленої діагностики.

Уже в першу добу було підтверджено діагноз: гостра лімфобластна лейкемія типу В.

Борьба за жизнь в отделении интенсивной терапии

Після реанімації Мя ввели в медикаментозну кому, і лікування розпочали негайно, застосувавши хіміотерапію та переливши кров, щоб підтримати життєві функції її виснаженого організму.

На початку квітня дівчинка прокинулася самостійно, проте через кілька днів, через посилення проблем з диханням, її знову довелося ввести в стан коми. Друге пробудження відбулося 23 квітня.

Організм Мії був тоді вкрай виснажений. Серйозні порушення дихання загрожували її безпеці, а в найважчий момент вона важила всього дев'ять кілограмів.

У травні їй зробили трахеотомію, щоб вона могла вільно дихати. Усі ці події відбувалися у відділенні інтенсивної терапії, де протягом довгих тижнів тривала боротьба за її життя.

Онкологічне лікування

У червні 2024 року Міа була переведена до онкологічного відділення, де розпочато лікування за протоколом зниженого ризику. Інтенсивна хіміотерапія завершилася в листопаді, а в грудні дівчинка перейшла до етапу підтримуючого лікування. Протягом наступних місяців з'явилася обережна надія на стабілізацію.

Наприкінці серпня 2025 року хвороба повернулася.

Біопсія показала 57% бластів. Лейкемія виявилася стійкою до хіміотерапії.

Після консультацій з фахівцями лікарі вирішили застосувати імунотерапію — сучасний метод, що використовує імунну систему для боротьби з хворобою. Протягом 28 днів Міа безперервно перебувала підключеною до апарату, що вводив ліки. Після короткого повернення додому розпочався наступний, не менш інтенсивний цикл терапії.

Після завершення етапу підготовки до трансплантації дівчинку перевезли до клініки «Przylądek Nadziei» у Вроцлаві.

13 січня 2026 року вона почала перебування у відділенні трансплантації. За цей час вона пройшла шестиденну радіотерапію, а 31 січня їй зробили пересадку кісткового мозку. Кістковий мозок почав працювати, але для остаточної оцінки ефективності лікування ще зарано. Міа залишається в ізоляції, а її батько постійно чергує біля неї.

Ускладнення лікування

Інтенсивна терапія залишила серйозні наслідки. У дівчинки діагностували дилатаційну кардіоміопатію та пошкодження серця, пошкодження гортані третього ступеня та погіршення зору, що вимагає постійної корекції.

Ізоляція, туга і постійна турбота

Хвороба розділила повсякденне життя родини. Тато супроводжує Мію цілодобово у лікарняному відділенні, далеко від рідного дому в Лодзі, де мама доглядає за братами і сестрами, серед яких є семимісячне немовля.

На повернення дівчинки чекають і сумують: Мілена, Доріан, Наталія, Летіція і Тимон. Кожен день цієї розлуки є для них важким випробуванням у всіх сферах життя.

Незважаючи на тривалу ізоляцію, втому та постійний страх за життя дитини, родина намагається зберегти рівновагу та взаємну близькість. Минає вже другий рік, відколи їхнє життя підпорядковане лікуванню Мії. Кожен наступний день приносить надію, але вимагає надзвичайної сили.