7 років драматичної боротьби❗Граціан живе в тіні пухлини мозку❗

Тіло почало посилати сигнали

Граціану було лише два роки, коли батьки помітили у нього тремтіння очного яблука. Це ще не був момент паралізуючого страху, скоріше час пошуку відповідей і надії, що все можна пояснити простим способом. Візит до окуліста не дав жодних пояснень, а відсутність конкретного діагнозу змусила родину продовжувати пошуки.
Наступним кроком був візит до лікарні та проведення томографії голови. Обстеження виявило наявність трьох кіст і вказало на необхідність госпіталізації. Однак для Граціана не було місця. Батьки почули, що їм доведеться чекати. Минали місяці, а стан хлопчика з кожним днем погіршувався. Тривога наростала, аж поки не переросла у страх, який не давав більше чекати. Батьки вирішили шукати допомоги в іншому закладі.

Драматичний діагноз

Завдяки наполегливості та рішучості батьків було розпочато подальшу діагностику. Магнітно-резонансна томографія дала відповідь. У голові хлопчика був пухлина мозку, яка тиснула на зоровий нерв. Документація була надіслана до Катовіце, де після консультацій було призначено дату операції.
Операція була проведена через два тижні. Через вік дитини та розташування пухлини вдалося видалити лише її частину. Наслідки виявилися драматичними. Граціан втратив зір, також з'явився лівобічний невропатія. Майже відразу було розпочато інтенсивну реабілітацію, яка принесла поліпшення рухових функцій, але втрати вже не можна було повернути.

Резюме

Минуло два роки. Родина вважала, що найгірше вже позаду. Контрольні обстеження жорстоко позбавили їх цієї надії. Пухлина знову почала рости. Було рекомендовано хіміотерапію, яку Граціан розпочав у Вроцлаві. Боротьба за стабілізацію тривала чотири з половиною роки. У цей час зміна поступово відступала, даючи дуже обережну надію.
Цей крихкий спокій тривав недовго. Хвороба знову дала про себе знати. Пухлина знову почала рости, а чергова хіміотерапія не дала жодних результатів. Консультації в Катовіце і Варшаві призвели до рішення про наступну операцію. Під час другої операції було встановлено клапан в очеревину і видалено частину пухлини, яку знову не вдалося видалити повністю. Родина знову опинилася в початковій точці.

Подальші операції та зникаючі можливості

Протягомнаступних двох з половиною років результати були відносно стабільними. Граціан на короткий час повернувся до школи, а батьки змогли трохи перепочити.Однак цей цикл знову завершився. Настало чергове погіршення і чергова хіміотерапія, яка принесла лише тимчасову стабілізацію.
З'явилися сильні, періодичні головні болі. Спочатку дослідження вказували на кровотечу з пухлини, однак консультація в Катовіце виявила проблему з клапаном і скупчення рідини. Була необхідна чергова операція, щоб врятувати життя хлопчика. Хоча стан здоров'я покращився, а болі зникли, сім'я зіткнулася з прогнозами, які довели їх до межі емоційної витривалості та позбавили останніх залишків почуття безпеки.

Хоспіс і нова реальність

Після років лікування, операцій і повернення надії лікарі мусили сказати те, чого ніхто не хотів чути. Цю пухлину вже неможливо вилікувати. Можна лише поліпшити якість життя Граціана. Єдиною можливою формою догляду стало домашнє хоспіс.

Сім'я, розірвана лікуванням

Ця драма триває вже сім років. Кожен наступний рік забирав у родини сили, здоров'я та емоційну рівновагу. Мама Граціана вже давно бореться з депресією. Неможливо бути сильним без кінця, коли щодня дивишся на страждання власної дитини.

Сьогодні сім'я живе в ритмі цілодобового догляду за сином, який потребує постійної присутності та підтримки.Є ще старший брат, який також відчуває тягар цієї ситуації. Спроби повернути нормальність часто програють емоціям, які щодня наповнюють цей будинок.

Ми боремося за якість життя

Ми хочемо допомогти цій родині забезпечити Граціану найкращу якість життя. Тільки це і все. Ми не можемо змінити діагноз, але можемо зробити його дні спокійнішими і менш болісними.