Гострий лімфобластний лейкоз❗ Віктор потребує нашої допомоги❗.

Здавалося б, нешкідливі симптоми

День захисту дітей для чотирирічного Віктора, як і для більшості дітей, - це свято, якого чекають з нетерпінням. Це день, сповнений хвилювань, подарунків, веселощів і радості. Однак для нього він став початком подорожі, яка принесла багато складних моментів.

Тієї червневої ночі Віктор прокинувся від сильного болю в ногах. Він був настільки сильним, що хлопчик, не в змозі самостійно встати, заплакав від болю. Біль знімали лише знеболюючі, які дозволяли йому знову заснути. Ранок приніс видиме полегшення. Все пройшло, і Віктор з посмішкою та енергією побіг до дитячого садочка. За кілька днів усі встигли забути про нічний інцидент.
Коли з'явилася температура, ніхто не пов'язував її з попередніми недугами. Тим більше після заспокійливих слів терапевта, який вказав на звичайну інфекцію.
14 червня, після дня, проведеного на свіжому повітрі, біль і температура повернулися з новою силою. Хлопець слабшав і з кожною хвилиною втрачав сили. Батьки, не чекаючи, поїхали з ним в лікарню. Знову запідозрили тонзиліт, призначили антибіотик, але, незважаючи на лікування, стан Віктора не покращувався.

Діагноз

На наступному консиліумі лікарі порекомендували провести розширену діагностику. Завдяки пильності сімейного лікаря, який знає Віктора щодня, тривожні симптоми не були банальними. Результати аналізів, особливо рівень С-реактивного білка, чітко вказували на сильне запалення в організмі. Хлопчика терміново направили до відділення лікарні у Брохуві, Вроцлав.

Цілеспрямовані обстеження не залишили жодних сумнівів. Швидкою допомогою Віктора відвезли до лікарні "Мис Надії" у Вроцлаві, де результати аналізу крові показали до шістдесяти відсотків патологічних клітин крові. 18 червня сім'я почула діагноз: гострий лімфобластний лейкоз ІІ типу.

Лікування - негайно!

Хіміотерапія, пункції, забір кісткового мозку та спинномозкової рідини. Темпи розпочатого лікування були запаморочливими. Віктор проходив перший етап лікування, так звану індукцію. Його організм був ослаблений, але реагував добре. Здавалося, що ситуація під контролем і найважчий час позаду.

Лікування, сповнене випробувань та ускладнень

Саме тоді, коли сім'я вже з надією дивилася на повернення додому, стався ще один несподіваний удар.

Кілька днів він був сам, далеко від мами, серед незнайомих звуків і людей. Він сумував, плакав, не розумів, чому не бачить її, коли прокидається вночі. Для його батьків це був час безпорадності та паралізуючого страху, який вони не могли приборкати.
Зрештою, лікарям вдалося контролювати інфекцію. Довелося видалити центральний прокол - бров'як. Як тільки стан Віктора стабілізувався, його перевели до відділення інтенсивної терапії, де він повільно одужував.

Наразі хлопчик перебуває на другому етапі лікування за протоколом М і продовжує хіміотерапію. Йому знову встановили апарат Бровіак, який дозволяє безпечно та ефективно вводити препарати. Труднощі тривалого перебування в лікарні полегшує присутність мами чи тата. Вдома на нього чекають близькі люди та омріяні будні, вільні від страху та болю.