Злоякісна пухлина молочної залози❗Підтримайте Дороту в цей важкий час❗

Тихий голос інтуїції

Восени минулого року Дорота вирішила пройти профілактичне обстеження. Це не супроводжувалося жодним болем чи явними симптомами. Це мала бути звичайна перевірка, яка дарує спокій і впевненість, що все гаразд.

Лікар не став легковажити результатами обстеження. Після короткої розмови він виписав направлення на подальшу діагностику. З цього моменту все почало відбуватися дуже швидко. Кожен дзвінок із поліклініки прискорював серцебиття. Слова лікаря впали на неї, немов тягар, який важко було витримати.
Злоякісна інвазивна пухлина правої молочної залози.

Лікування та подальші рішення

Минали місяці. Довгі й важкі. Позначені циклами хіміотерапії. Наприкінці квітня запланована операція. Це момент, який несе в собі страх, але водночас і надію. Шанс зупинити те, що намагається позбавити Дороту контролю над власним життям. Після операції лікарі вирішать, що робити далі. Наступні кроки, нові невідомі.

Занадто багато викликів

Кожен день Дороти починається інакше, ніж у всіх інших. Гріаноматоз Вегенера, інсулінозалежний цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та гіпотиреоз після перенесеного раніше раку — це повсякденність, з якою їй доводиться боротися. Бувають такі дні, коли все здається надто важким. Коли організм каже: «Зменш темп».

Сьогодні навіть прості дії вимагають чималих зусиль: піднятися з ліжка, приготувати сніданок або зробити кілька кроків. Організм виснажений лікуванням. Про це щодня нагадують біль і відсутність сил.

Іноді Дорота дивиться у вікно на світ, що мчить далі. Люди, які поспішають на роботу, розмови на вулиці, повсякденні дрібниці. Таке повсякденне життя сьогодні для неї дуже далеке. Вона не може повернутися на роботу. Їй доведеться навчитися жити повільніше, день за днем.

Дорога до лікарні

Кожен візит до Варшави — це не лише черговий етап лікування, а й довга дорога. Це 300 кілометрів втоми, болю та тихої боротьби, яка починається ще до того, як Дорота переступить поріг лікарні.