У Тосі десятки пухлин в організмі❗ Допоможіть врятувати її❗.

Очікування тиші в голові і в результатах

Антося вступила в третій рік спостереження після лікування раку. Життя проходить у ритмі аналізів, МРТ, УЗД та консультацій. Кожні три місяці однакова тривога і однакова схема: поїздка в лікарню, наркоз, два дні в клініці, очікування. Кожен сигнал може означати повернення хвороби.

У березні МРТ показало два вогнища ураження в печінці - місця, які раніше були зайняті метастазами. Повторне обстеження підтвердило те саме. Лікарі вирішили продовжити діагностику. Перед тим Антосю зробили сцинтиграфію у Варшавському дитячому меморіальному центрі здоров'я, а потім ще одне МРТ. На задньому плані - можлива біопсія. На задньому плані - постійний страх.

Маленька процедура, великий ризик

Видалення судинного порту мало бути простою процедурою. Все закінчилося операцією. Катетер виявився вродженим у вені. Видалили лише частину - решта залишиться з Антосем назавжди. Наступний підхід також вимагав обережності - інфекція, кашель, бактерія, яка могла викликати менінгіт. Потрібні були антибіотики. Зрештою, видалили лише 10 міліметрів. Те, що залишилося, несло в собі ризик будь-якої лихоманки, будь-якої інфекції.

Розлади, які не мають назви

Генетичне тестування підтвердило рідкісну мутацію. Гетерозиготна делеція - термін звучить як медичний шифр. Вона може протікати безсимптомно, а може викликати ускладнення. Ніхто не може цього передбачити. Антося має труднощі з мовленням, закрепи, тривожність. Її мама намагається знайти відповіді, хоча знає, що деяких з них може не бути.

Ми просимо вашого подиху... Про допомогу.

Йдеться вже не лише про лікування. Йдеться про повсякденне життя, яке досі не повернулося до норми. Про кожен результат, який вселяє страх. Про дитину, яка не знає іншого життя, окрім клініки, аналізів та болю. І про маму, яка щодня бореться за шматочок спокою. Для себе. І для Тосі. 25 липня 2024 року