Річард просить про підтримку❗ Рак кишківника змінив усе його життя❗.

Походження захворювання

У травні 2024 року життя Річарда почало йти шляхом, який неможливо було передбачити або зупинити. Він потрапив до лікарні з симптомами, які вимагали термінової діагностики, і подальші дослідження почали виявляти картину захворювання, що розвивається в товстій кишці. Колоноскопія підтвердила наявність пухлини, а результат гістопатології чітко вказав на інфільтруючу аденокарциному G2. Діагноз "рак товстої кишки" став початком тривалого і обтяжливого лікування.

Розвиток хвороби

Протягом наступних місяців було проведено широкий спектр візуалізаційних досліджень. КТ грудної клітки виявила ураження легень, включаючи вузол у третьому сегменті та ділянки молочного скла.

КТ черевної порожнини та малого тазу виявили потовщення стінки кишківника, пухлинну інфільтрацію та збільшені лімфатичні вузли.

Кожен результат свідчив про все більш прогресуючий характер захворювання, що вимагало лікування за повноцінним онкологічним режимом.

Променева та хіміотерапія

Восени 2024 року Річарду провели радикальну променеву терапію дозою 25 Гр п'ятьма фракціями. Цей етап був лише початком лікування, яке розтягнулося на багато місяців і вимагало від організму величезної витривалості.

Згодом була проведена хіміотерапія за схемою FOLFOX-4, яка проводилася з жовтня по листопад 2024 року і після невеликої перерви продовжувалася з лютого по травень 2025 року. Лікування ускладнилося алергічною реакцією на оксаліплатин, що зумовило необхідність модифікації терапії.

Паралельно було ввімкнено режим XELOX, який закінчився в серпні 2025 року. Організму Річарда довелося боротися з низкою побічних ефектів, які включали анемію, електролітні порушення, гіперглікемію, біль у животі, хронічну діарею та пошкодження вен, спричинені численними інфузіями.

Ускладнення забирають сили

Рак кишківника наклався на вже існуючі захворювання, такі як діабет другого типу, серцева недостатність, емфізема, ураження периферичних нервів та тромбоз яремної вени.

Наступні місяці ознаменувалися госпіталізацією, необхідністю інтенсивного підтримуючого лікування, кахексією та значною втратою м'язової маси. Організм був змушений постійно боротися на кількох рівнях одночасно.

Буденність перестає бути буденністю

Річард живе самотнім життям. Через виснаження і біль він більше не в змозі працювати або продовжувати свою художню діяльність, яка понад тридцять п'ять років була його простором свободи і творчої енергії.

Сьогодні він бореться за сили, необхідні для виконання базових завдань. Купувати продукти, добиратися до лікаря, купувати ліки чи доглядати за будинком - все це стає викликом, який виснажує його більше, ніж він може показати.

Обмежені фінансові ресурси не дозволяють йому задовольнити навіть найнеобхідніші потреби, а самотність посилює тягар кожного нового дня.