Складне повсякденне життя та боротьба за здоров’я! Прошу про підтримку в лікуванні!

2020 рік

У 2020 році мій світ зупинився. Я почула діагноз, до якого ніхто не готовий: залосто-кістозний рак слізної залози лівого ока IV стадії.

Наступні обстеження — магнітно-резонансна томографія та ПЕТ — принесли чергові важкі новини. Хвороба не обмежилася одним місцем. Були виявлені вогнища в ділянці хребта, голови та шиї. В одну мить повсякденне життя перетворилося на важку боротьбу за здоров’я.

Хіміотерапія та подальше лікування

Відтоді моє життя визначають візити до лікарень, обстеження, консультації та лікування. Я перенесла багато операцій, кожна з яких була черговим кроком у боротьбі з хворобою. За мною — години, проведені в операційних, тижні одужання та моменти, сповнені невизначеності, але й величезної надії.

Лікування проводить Національний інститут онкології імені Марії Склодовської-Кюрі у Глівіцах, де я розпочала хіміотерапію. Водночас тривають консультації щодо подальшого лікування в Гейдельберзі (Німеччина) — місці, яке дає шанс на наступні етапи терапії та нові можливості.

Наступні труднощі

Крім того, я страждаю на анемію, гіпертонію, рефлюкс, гіпотиреоз та дегенеративне захворювання хребта в поперековому відділі. Кожне з цих захворювань забирає у мене все більше сил, а разом вони роблять повсякденне життя величезним викликом.

Я регулярно їжджу до лікарні на лікування. Кожен візит — це ще один крок у боротьбі за здоров’я, але також і величезне фізичне та психічне навантаження. Хвороба позбавила мене сил навіть на найпростіші повсякденні справи. Обов’язки, які колись були для мене чимось природним, сьогодні мусять брати на себе мої найближчі.

Невеликі миті радості

Зараз я вдома. Я живу з чоловіком і двома доньками, які щодня оточують мене турботою та підтримкою. Саме завдяки їм мені легше пережити найважчі моменти. Їхня присутність дарує мені надію і нагадує, що я не сама в цій боротьбі.

Бувають також моменти, коли я забуваю про страх. Я обожнюю читати книги — вони переносять мене в інші світи й дають перепочинок від важкої реальності. Щойно у мене з’являється хоч трохи сил, я виходжу у свій сад. Тиша, зелень і контакт із природою дарують мені спокій, якого я так дуже потребую.

Прошу про підтримку

Зараз я перебуваю на лікарняному, оскільки мій стан здоров’я не дозволяє мені працювати. Для мене це дуже важкий період. Кожен наступний місяць приносить нові витрати, які дедалі більше обтяжують наш сімейний бюджет.

Тому від щирого серця прошу про підтримку. Будь-яка допомога дає мені шанс продовжити лікування та дозволяє зосередитися на тому, що сьогодні є найважливішим: боротьбі за здоров’я та поверненні до нормального життя.

Дякую за кожну надану допомогу, за кожне добре слово та за кожну думку, спрямовану на мене.