Струнник — основа черепа! Допоможи Ізабелі в цій важкій боротьбі!

День, коли світ зруйнувався

У травні 2015 року, після, здавалося б, звичайної застуди, Ізабела почала бачити подвійно та відчувати сильне запаморочення. Її доставили до відділення невідкладної допомоги, де томографія виявила тривожну зміну. Діагноз вона почула у відділенні, в оточенні лікарів, і це був, як вона запам’ятала, День матері. В одну мить її світ зруйнувався. У неї діагностували струніак основи черепа — надзвичайно рідкісний вид раку кісток.

Десятиліття невпинної боротьби

Ще у 2015 році Ізабела перенесла першу операцію з видалення пухлини, яка була надзвичайно складною, оскільки пухлина прилягала до ключової артерії. Операція супроводжувалася серйозними ускладненнями та тривалим відновленням. У 2020 році стався рецидив, що означало чергову операцію у фахівця та інтенсивну протонну терапію у Кракові, а саме 38 сеансів опромінення, які Ізабела перенесла дуже важко. У наступні роки вона перенесла ще кілька операцій, зокрема трансплантацію мозкової артерії. Струніак — це пухлина, стійка до лікування, яка має схильність до рецидивів, тому кожна наступна операція — це боротьба за дорогоцінний час.

Хвороба та клінічні випробування

Роки лікування призвели до багатьох серйозних ускладнень. У 2022 році Ізабела перенесла інсульт, який необоротно пошкодив центральне поле зору. Радіотерапія негативно позначилася на судинах головного мозку, з’явилися й інші проблеми зі здоров’ям, а кілька разів на рік необхідні контрольні обстеження у Кракові та Вроцлаві. Незважаючи на це, Ізабела навіть долучилася до клінічних досліджень, погодившись, щоб її випадок слугував навчанню майбутніх лікарів, і це є доказом того, скільки добра можна винести зі власних страждань.

Повсякденне життя, яке вимагає величезної сили

Кожен день ставить перед Ізабелою нові виклики: проблеми із зором, запаморочення, швидка втомлюваність, болі та проблеми з пам’яттю, що є наслідком лікування. Буває, що їй доводиться негайно лягти, незалежно від того, де вона саме перебуває. Однак Ізабела не здається. Хвороба забрала у неї багато чого, зокрема відчуття жіночності, коли їй довелося поголити голову, але вона подолала це і щодня йде по життю з піднятою головою — заради своєї доньки.

Сім'я, яка є для неї опорою

Найбільшою підтримкою для Ізабели є її чоловік, який під час чергових госпіталізацій був поруч із нею через день, доглядав за нею, мив, годував, тоді як теща опікувалася їхньою донькою. Найважчим був період променевої терапії, коли Ізабела на кілька місяців поїхала під час пандемії і ніхто не міг її відвідувати. Саме близькі люди — чоловік, його родина і, насамперед, донька — є для неї джерелом сил, щоб продовжувати боротися.

Пристрасть, яка залишає слід

Незважаючи на все, Ізабела продовжує займатися улюбленою справою — малює ескізи олівцем, а завдяки доброті добрих людей вже випустила дві казки для дітей. Вона мріє написати наступну частину. Це її спосіб залишити після себе щось прекрасне та подарувати радість наймолодшим читачам.

Давайте допоможемо Ізабелі рухатися далі

Ізабела мешкає в Кошаліні, а лікується у Кракові та Вроцлаві, тому кошти, зібрані під час акції, будуть спрямовані на далекі поїздки до лікарів, проживання та транспорт, а також на ліки, приватні прийоми та обстеження, а також на повсякденні потреби. Кожен внесок — це для неї реальне полегшення та більше спокою, щоб вона могла зосередитися на найважливішому, а саме на лікуванні та на тому, щоб бути мамою для своєї доньки. Після десятиліття надзвичайно мужньої боротьби Ізабела заслуговує на те, щоб не мусити нести цей тягар сама.