Остеосаркома❗Ампутація❗Ігнацій вчиться жити з протезом.

Все почалося з сигналів, які легко проігнорувати

Незначні симптоми, що з'являлися під час фізичної активності, виявилися початком хвороби. Ігнацій почав втрачати впевненість у рухах, а спотикання і падіння пояснювали втомою або тимчасовою незграбністю. Однак у другій половині канікул з'явився сильний біль в області лівого коліна, а в його межах стало відчутно гулясте ураження. Згодом біль посилився настільки, що він почав пересуватися на милицях. Це був 2023 рік.

Почата діагностика дала відповідь, яка не залишала часу на зволікання.
6 жовтня 2023 року Ігнацій розпочав хіміотерапію.

Лікарі прийняли рішення про ампутацію

Застосоване лікування не дало очікуваних результатів. Єдиним способом зупинити прогресування хвороби була підколінна ампутація лівої нижньої кінцівки, проведена 28 грудня 2023 року в Університетському клінічному центрі в Кракові.

Це був фізично важкий і психологічно дуже напружений момент, що супроводжувався болем, гнівом і безпорадністю перед тим, що відбувалося. Після цього життя сімнадцятирічного хлопця довелося будувати заново.

Лікування та невизначеність

Ігнацій закінчив хіміотерапію в червні 2024 року. Страх повернувся в лютому 2025 року, коли з'явилася підозра на рецидив хвороби. У березні було проведено біопсію великогомілкової та стегнової кісток. Дослідження не виявили ракових клітин. У листопаді 2025 року Ігнатій отримав перелом кістки в культі під час падіння. Кістка зрослася, проте необхідна подальша реабілітація та навчання ходьбі в протезі.

Навчитися жити заново

Після закінчення лікування Ігнацій вчиться жити з протезом. Кожен крок вимагає зусиль, терпіння та систематичної реабілітації. Протез, яким він користується, є його першим і потребує підгонки та майбутньої заміни.

Сім'я стала найважливішою опорою

Під час лікування батьки, незважаючи на те, що вже давно жили окремо, разом переживали хворобу сина, по черзі доглядаючи за ним під час перебування в лікарні. Зараз мама супроводжує Ігнатія на контрольні огляди.

На щоденній основі вона доглядає за ним разом зі своїм нинішнім чоловіком. На ній лежить організація лікування, реабілітації та щоденних потреб сина.

Ігнацій має 19-річну сестру Агату. Новина про хворобу брата стала для неї великим потрясінням і вона потребувала психологічної підтримки. Брат і сестра дуже близькі між собою.

Повсякденне життя після хвороби

Мама Ігнація звільнилася з роботи, щоб мати можливість доглядати за ним. Родина мешкає в орендованій квартирі і несе високі витрати на утримання, реабілітацію та лікування. До щоденних витрат додаються витрати на проїзд, медичні засоби та необхідність пристосування протеза до зростаючого організму підлітка.

Повернення до світу однолітків

Ігнацій цікавиться історією, географією та космосом. Він любить будувати моделі кораблів і проводити час за комп'ютерними іграми. Ці звичайні інтереси сімнадцятирічного підлітка є ознакою того, що, незважаючи на важкі переживання, він дивиться в майбутнє з надією.

Будь-яка проявлена підтримка допоможе йому відновити самостійність і впевненість у повсякденному житті.