Гострий лейкоз забрав її сили❗ Врятуйте Доротку❗.

Хвороба прийшла раптово. Час зупинився.

Доротка, дівчинка, сповнена життя, чутливості та дитячої пристрасті, зазнала незначної травми м'язів під час занять танцями. Так могла б початися ця історія: просто, неквапливо, з перспективою відновити форму і знову тренуватися. Медичний огляд, призначені аналізи, тривожний, але ще не загрозливий результат: незначне зниження гемоглобіну. Було рекомендовано прийом препаратів. Ніщо ще не свідчило про драму, що ховалася під поверхнею.

Через кілька тижнів все почало змінюватися. Дороті говорила незв'язно, втратила орієнтацію, перестала впізнавати близьких, предмети побуту, власне повсякденне життя. У ніч, яка могла стати для неї останньою, дівчинку забрали до лікарні швидкої допомоги. Тіло, ще донедавна сповнене життя, тепер було безмовним і знесиленим. Гемоглобін, який відповідає за транспортування кисню, впав до рівня, при якому організм перестає боротися. Це було дивом, що вона вчасно приїхала. Лікарі не залишали ілюзій: вона була за крок від смерті.

Боротьба за життя

Всього за кілька годин було зроблено переливання крові та вжито заходів для порятунку життя. Потім Доротку перевели до гематологічної клініки у Вроцлаві. Перші три дні перебування в лікарні протікали в іншому ритмі. Години сповільнювалися, розтягувалися в напрузі, від якої неможливо було дихати. Кожне очікування, кожен брак інформації посилював страх - той паралізуючий, глибоко тілесний страх, який стискає горло від самої думки, що життя дитини може бути в небезпеці.

Діагноз поставили несподівано

Гострий лімфобластний лейкоз. А потім час знову прискорився - невблаганно, ніби хотів наздогнати хворобу, яка прогресувала із загрозливою швидкістю. Лікування почалося негайно. Розтягнута на два роки хіміотерапія вже накладає свій болючий відбиток на Дороті: сильні болі в ногах, слабкість, втома... і цей хронічний брак полегшення, який нічим не можна заспокоїти.

Терапія вдома. Інший вид повсякденного життя

Частину лікування тепер можна проходити вдома, що приносить символічне полегшення. У майбутньому знадобиться реабілітація, щоб Дороті змогла не тільки одужати, але й відновити свої сили та фізичну форму.

Любові недостатньо. Потрібна підтримка

Сім'я Дороті живе у невизначеності. Кожен день - це постійна тривога: за її здоров'я, за гроші на лікування, за посмішку, яка останнім часом все рідше з'являється на обличчі дитини.