Кася бореться з гліалом❗ Кожен день вирішує її майбутнє❗

За частку секунди і досішнє життя перестало існувати

14 вересня життя Касі зупинилося в одну мить. Раптовий параліч правої частини тіла нагадував інсульт, тому перші години минули в усвідомленні, що важливий час і неврологічні наслідки. Однак резонанс перервав цю розповідь безжальною точністю.
Зображення трьох пухлин мозку та параліч як наслідок випоту однієї з них стали відповіддю, яку ніхто не міг винести.

Діагноз, який був як удар, звучав так: гліоblastoma. Гліобластома. Один з найбільш агресивних видів раку мозку.

Неоперабельні пухлини та єдиний можливий шлях

У листопаді Кася пройшла курс радіотерапії, який тривав з 17 по 28 листопада. Це був перший етап лікування, який давав шанс уповільнити розвиток хвороби, хоча хірургічне видалення уражень було неможливим.

Наступним етапом може стати хіміотерапія. Є одна умова. Кася повинна відновити мінімум сил, щоб самостійно пересісти на інвалідний візок. У лежачому положенні введення хіміотерапії може призвести до різкого погіршення її стану.

Тому реабілітація перестає бути лише підтримкою, а стає умовою виживання. Без неї лікування не просунеться далі.

Втрата самостійності

Параліч прогресує. Кася залишається лежачою, повністю залежною від догляду чоловіка та підтримки родини. Її супроводжують тривожні та депресивні розлади, які природно з'явилися разом з незворотньою втратою контролю над тілом.

Також діагностовано фокальну епілепсію з парціальними нападами. Потребує постійного нагляду та безпечного оточення. Касю не можна залишати саму навіть на хвилину.

Повсякденне життя, сповнене страху

Кожен рух, кожна дія і кожна ніч сьогодні є джерелом тривоги. Страх перед завтрашнім днем і перед тим, що станеться з її тілом і свідомістю, супроводжує Касю безперервно.
Родина робить все, щоб створити безпечний простір, але хвороба заповнює цілодобово, від ранку до пізньої ночі. Вони намагаються зберегти хоча б відтінок нормальності, знаючи, що самотність може боліти так само сильно, як і сам рак.

Світ, який колись був сповнений ніжності

Перш ніж хвороба позбавила Касю працездатності, вона роками розводила котів породи рагдолл. Саме у стосунках з тваринами вона знаходила спокій, ніжність і сенс.
Сьогодні цей світ для неї недоступний, але його слід все ще витає в будинку, як відгомін колишньої енергії, яка була такою важливою частиною її життя.