Вікторія означає перемогу❗ Підтримайте боротьбу з лейкемією❗.

Лейкемія атакує вперше

До березня 2022 року життя Вікторії було наповнене звичайними і тому найпрекраснішими буднями - сповненими радості, безтурботності, сміху та зустрічей з друзями. Все було перервано діагнозом, який може вкласти біль, страх і безпорадність у три слова: гострий лімфобластний лейкоз.

З моменту встановлення діагнозу розпочався довгий марафон лікування, виснажливий фізично і морально, сповнений моментів розпачу і сумнівів, але також і проблисків надії. Почали минати дні з переливаннями, циклами хіміотерапії, пункціями, стероїдною терапією та важкою реабілітацією. Лікарняний ритм став єдиним, наче світ стиснувся до меж лікарняної палати.

Вікторія мужньо боролася. З часом її результати почали покращуватися, а організм, хоч і втомлений, почав відновлювати свої сили. Вперше за багато місяців тато дівчинки зміг зітхнути з полегшенням, хоча в глибині душі його все ще супроводжував страх, що радість може бути занадто швидкою.

Лейкемія атакує вдруге - сильніше

Наприкінці листопада 2024 року Вікторії стало важко ходити. З кожним днем її стан погіршувався, поки в січні 2025 року вона зовсім не перестала ходити.
Серія аналізів, МРТ, біопсії і, нарешті, новина, від якої завмерла вся родина: рецидив лейкозу з інфільтраціями на хребті.

Тягар цієї інформації був неймовірним. Усвідомлення того, що принесе лікування, наскільки важкими будуть наступні місяці, зробило повернення до лікарняної реальності ще болючішим. Душевний розрив міг тривати лише мить, бо одразу ж почалася битва.
Противник виявився сильнішим і вимогливішим, ніж раніше. Агресивні цикли хіміотерапії не давали бажаного ефекту. Єдиним шансом врятувати життя стала трансплантація кісткового мозку.

Після місяців пошуків та очікувань донора було знайдено. Вікторії провели трансплантацію, яка стала символом надії та другого шансу.
Сьогодні, під постійним наглядом лікарів, захищена від інфекцій, все ще дуже ослаблена, Вікторія знаходиться в процесі одужання. Це довгий і важкий шлях, але він нарешті веде до кращого.

Ніжне батьківство

Тато щодня поруч із донькою. Він чергує біля її ліжка, організовує ліки, реабілітацію, консультації та все необхідне, щоб поставити Вікторію на ноги - в прямому і переносному сенсі.
Самостійна боротьба за дитину, щоденні витрати та величезні медичні витрати - це тягар, який неможливо нести самотужки.

Вікторія все ще потребує інтенсивної реабілітації, психологічної підтримки та регулярних медичних оглядів. Кожен день - це витрати, а кожне покращення - результат багатьох жертв.

Щоденна боротьба потребує підтримки

Ця сім'я пережила надто багато, щоб зараз вичерпати свої сили. Будь-яка форма допомоги стане для них подихом полегшення.
У боротьбі за життя дитини батьки здатні пожертвувати всім, тому підтримка цієї любові чуйними, співчутливими серцями інших людей має величезну силу.

Кожен злотий, кожна пожертва, кожне добре слово мають тут значення. З таких маленьких жестів народжується велика сила, яка дозволяє нам вистояти з надією на остаточну перемогу.