З великим сумом повідомляємо про смерть Марка…

Рак завдає першого удару

У березні 2024 року повсякденне життя Марка перервала раптова блювота. Спочатку здавалося, що це тимчасові недуги, щось несерйозне. Коли до симптомів додався шум у вухах, лікар призначив магнітно-резонансну томографію. Обстеження виявило причину недуги. На знімку МРТ виявили злоякісну пухлину мозку.
У квітні провели біопсію, яка підтвердила злоякісний характер утворення та показала, що пухлина не підлягає оперативному втручанню. У травні в Познані розпочали лікування відповідно до розробленого протоколу, що включало хіміотерапію та радіотерапію. 

Терапія виявилася надзвичайно виснажливою. Організм Марка не витримав її впливу, і знадобилося переливання крові. Водночас існував ризик сепсису, який, завдяки швидкій реакції лікарів, вдалося взяти під контроль.

Після періоду інтенсивного лікування настав час для перепочинку. Тоді було розпочато медикаментозну терапію ТГК під пильним наглядом нейрохірурга. За кілька місяців хвороба, здавалося, відступила. Марек почав відновлювати сили, з'явилася посмішка і в його очах знову зажевріла надія. У вересні лікарі оголосили про ремісію. Це був момент, коли вся родина зітхнула з полегшенням, повіривши, що найгірше вже позаду.

Рак завдає другого удару

Затишшя тривало недовго. У жовтні 2025 року контрольні аналізи показали, що пухлина знову почала рости. Рецидив став реальністю. З ним прийшов набряк мозку та парез лівої половини тіла. Незабаром Марек втратив незалежність. Кожна повсякденна дія, навіть найпростіша, тепер вимагає допомоги близьких.

До фізичних обмежень додалися провали в пам'яті, дезорієнтація та перепади настрою.

Хвороба почала впливати не лише на тіло, але й на психіку. Родина каже, що колишній Марк все ще існує, але зв'язатися з ним стає все важче.

Донедавна він був людиною, сповненою життя. Він любив їздити на велосипеді, бігати, грати у футбол, ходити в кабаре і займатися садівництвом. Завжди усміхнений, товариський і готовий прийти на допомогу. Тепер його дні стали тихими і важкими. Вони вимагають присутності і сили тих, хто любить його найбільше.

Сила в сім'ї

Наразі Марек перебуває вдома під опікою дружини та двох доньок. Жінки були поруч з ним щодня від початку його хвороби. Вони відвідали лікарні по всій Польщі в пошуках допомоги. Сьогодні, коли хвороба позбавила його спритності, вони по черзі доглядають за ним. Його дружина, яка зараз на пенсії, проводить з ним цілий день, а доньки поєднують роботу з доглядом за батьком.

Кожен день - це боротьба з обов'язками, втомою і страхом за майбутнє. Бувають моменти, коли безсилля переповнює і важко знайти в собі сили повірити в завтрашній день. А бувають моменти, коли те саме безсилля перетворюється на волю до боротьби. Саме тоді вони нагадують собі, що поки вони разом, нічого не втрачено. Вони підтримують одне одного, тримаються за руки і вчаться заново жити у світі, який так раптово змінився.

Необхідна підтримка

Витрати на лікування та щоденний догляд за Марком дуже високі. Щомісячна терапія ТГК під наглядом лікаря коштує близько трьох тисяч злотих. До цього додаються ліки, реабілітація двічі на тиждень, консультації лікарів, харчові добавки, психологічна допомога та спеціальне харчування. Усі ці витрати перевищують фінансові можливості родини, яка й так уже кілька місяців робить усе, що в її силах.