Гостра мієлоїдна лейкемія! Мені потрібна допомога, щоб одужати!

Хвороба, яка повертається через роки

Усе почалося у 2013 році з болю в хребті та здавлення спинного мозку, що спричиняло втрату чутливості в лівій нозі. Причиною виявилася пухлина в грудному відділі хребта, а як з’ясувалося пізніше — мієлома. Після операцій на хребті розпочалося гематологічне лікування в Гданську: спочатку хіміотерапія, а в 2014 році — трансплантація власного кісткового мозку, яку довелося повторити. Тоді хворобу вдалося взяти під контроль. На жаль, на початку 2025 року обстеження виявили нову пухлину, а саме агресивну гостру мієлоїдну лейкемію. Першим сигналом було просто погане самопочуття та постійна втома.

Трансплантація та її наслідки

14 серпня 2025 року Малгожата перенесла трансплантацію кісткового мозку від неспорідненого донора. Вже через три дні сталася зупинка серця, що свідчить про те, наскільки важкою була ця боротьба. Після виписки з лікарні почалися щотижневі огляди, а восени виникло серйозне ускладнення: реакція «трансплантат проти хазяїна», з якою Малгожата бореться й досі. З початку року вона проходить профілактичне лікування, щоб запобігти рецидиву, проходить чергові сеанси фотоферезу та розпочала нову терапію. Лікування триває й досі та вимагає від неї величезної витривалості.

Найскладнішими є найпростіші дії

Найбільшим щоденним викликом для Малгожати є те, що для більшості з нас є цілком природним, а саме — прийом їжі. Через проблеми зі стравоходом і ротовою порожниною кожен, навіть найменший прийом їжі, супроводжується болем під час ковтання, так само як і проковтування дрібної таблетки. До цього додаються й інші труднощі: вже три роки Малгожата перебуває під наглядом психіатра через депресію та тривожні стани, а в липні на неї чекає консультація кардіолога. Незважаючи на це, щодня вона намагається знайти в собі сили.

Родина, яка її підтримує

Малгожата живе з дочкою та онуками, які є для неї величезною підтримкою. Дочка працює, веде господарство та допомагає їй у повсякденних справах. Чоловік працює за кордоном і повертається додому кожні два тижні; тоді вони разом виходять на прогулянки з собакою, і він бере на себе частину обов’язків. У дорозі на обстеження до Гданська їй також допомагають мама та син. Саме близькість родини дозволяє Малгожаті йти далі.

Маленькі радості, які роблять життя приємнішим

До того, як хвороба змінила її життя, Малгожата працювала у Кінологічному союзі, опікуючись собаками, адже любов до чотирилапих залишилася з нею й донині. Щойно їй стає краще, вона виходить на прогулянку з собакою, забирає онучку з дитячого садка, дивиться улюблені серіали або пече тісто. Саме ці дрібні радості додають їй сил і нагадують, що життя все ще може бути гарним.

Давайте допоможемо Малгожаті

Кошти, зібрані в ході благодійної акції, будуть спрямовані на придбання ліків, що не відшкодовуються, транспортні витрати на лікування та повсякденні потреби. Кожен внесок — це для Малгожати на одну турботу менше і більше спокою, щоб вона могла зосередитися на одужанні та на тих звичайних моментах, які для неї найцінніші: прогулянка з собакою, запах свіжоспеченого тіста та сміх онуки.