12 років боротьби Єви❗Рак шкіри нікуди не йде❗.

Початок захворювання

Боротьба Єви з хворобою почалася у 2013 році, коли на носі з'явилася виразка, яка спочатку не викликала занепокоєння. З часом ураження почало збільшуватися, і виникла потреба в першій операції. Результати обстеження підтвердили наявність злоякісного мультифокального раку шкіри на обличчі, який вимагав точного хірургічного лікування з самого початку і постійного медичного спостереження протягом наступних кількох років.

Більше років, більше процедур і постійний брак душевного спокою

У 2013, 2014 та 2015 роках Єва перенесла послідовні операції з видалення вогнищ, оскільки ураження з'являлися в різних ділянках шкіри обличчя, кожне з яких було додатковою ознакою того, що процес захворювання все ще активний. Після періоду відносної стабільності, у квітні 2024 року, обстеження знову підтвердили вогнище базальноклітинної карциноми на носі зліва, що потребувало термінового хірургічного лікування. Цей рецидив, що розтягнувся більш ніж на десятиліття, став для неї одним з найтяжчих випробувань, оскільки кожен наступний діагноз приносив не тільки необхідність лікування, але й зростаючу тривогу про те, що буде далі.

Надія на стабілізацію знову розбилася вщент у 2025 році, коли знадобилася четверта операція. Кожна операція означала період одужання, зниження спритності та зростаючу невпевненість, яка супроводжує її донині і не дозволяє забути про свою хворобу ні на мить.

Складне повсякденне життя

Наразі Єва перебуває вдома, але повсякденне функціонування вимагає від неї великих зусиль. Підйом з ліжка, дотримання гігієни, спроба вийти з дому або підготовка до візиту до лікаря стають завданнями, які вимагають часу, сил і допомоги близьких.

Ситуація ще більше ускладнюється супутніми захворюваннями, серед яких міхурово-піхвова нориця, миготлива аритмія, фібриляція передсердь, катаракта, гіпертонія та хронічна депресія, які, наче пряжка, пов'язують усі труднощі її повсякденного життя. Кожен з цих елементів робить повернення до відносної фізичної форми довгим, складним процесом з багатьма обмеженнями. Регулярні візити до лікаря, необхідні в її випадку, майже неможливі для неї без підтримки інших.

Туга за буденністю

Єва завжди любила гуляти, їздити на велосипеді та працювати з квітами. Флористика була для неї способом заспокоїти свої думки та віднайти гармонію. Хвороба забрала у неї можливість займатися цими маленькими, повсякденними справами, але не забрала бажання повернутися до них одного дня. Саме ця туга за буденністю змушує її боротися за кожен новий день.

Потрібна підтримка

Кошти від збору підуть на ліки, які не відшкодовуються, на забезпечення безперервного доступу до лікування, проїзд до спеціалістів та на психологічну допомогу, яка є невід'ємною частиною багаторічної боротьби з рецидивуючою хворобою. Для Єви ця підтримка є основою безпеки, без якої було б важко підтримувати безперервність лікування і контролювати наслідки хвороби та супутніх захворювань.