Колекція Об'єднаної асоціації прихильників корони

Як Об'єднана асоціація прихильників Корони, ми офіційно беремо на себе патронат над збором для сина нашого Брата в Хустці, який сам протягом багатьох років брав активну участь у всіх зборах для найбідніших і нужденних. Давайте ще раз приймемо виклик і покажемо, що і ця збірка буде успішною. Вузький завжди допомагав нам з різними ініціативами, тож давайте доведемо, що добро повертається, і допоможемо йому та його дружині якнайшвидше одужати їхньому синові! Давайте діяти!

У липні 2023 року Миколі виповнилося 2 роки, а через місяць на шиї хлопчика з'явилося невелике потовщення, яке швидко росло. Стурбовані батьки пішли з ним до поліклініки, а пізніше того ж місяця Миколу поклали до відділення онкології та гематології Воєводської лікарні в Кельцах. Там були проведені ретельні дослідження, в тому числі УЗД, МРТ, КТ і хірургічна біопсія. Результат виявився жахливим. Те, що спочатку вважалося нешкідливим збільшенням лімфатичного вузла, виявилося злоякісною пухлиною - міксоїдною фібросаркомою.

У вересні Ніколя з мамою перевели до "Мису Надії" - дитячого онкологічного центру у Вроцлаві, де знову провели ряд необхідних обстежень. Остаточний діагноз виявився ще гіршим - дуже рідкісна і агресивна злоякісна пухлина, так звана рабдоїдна пухлина. Вже під час обстежень Микола розпочав лікування і досі проходить інтенсивну хіміотерапію. Її мета - зменшити пухлину так, щоб її можна було видалити якнайшвидше і якнайбільше. Після цього на хлопчика чекає подальше тривале лікування та реабілітація.

Початок у лікарні був дуже важким і стресовим. Незнайоме місце, багато обстежень, більшість з яких під наркозом, багато вливань. У перші дні Ніколя багато плакав, але швидко акліматизувався, в чому йому допомогли чудові люди - "тьоті і дяді" з "Мису Надії", лікарі, медсестри і волонтери.

Хлопчик щодня чекає, що його відвідають і пограються з ним, навіть студенти, які хочуть дізнатися історію його хвороби. Незважаючи на те, з чим він бореться, і незважаючи на важку хіміотерапію, Миколка мужньо переносить лікування. Він комунікабельний і сповнений енергії, а щаслива посмішка майже ніколи не сходить з його обличчя. Він із задоволенням грається з мамою та всіма, хто його відвідує.

Він не позбавлений творчих здібностей, хоча іноді відволікається і дивиться у вікно лікарняної палати. Він дуже сумує за татом і чотирирічною сестрою, які залишилися в Кельцах. Він не розуміє серйозності ситуації та хвороби, з якою бореться, і постійно повторює, що все буде добре і він повернеться додому - до тата і Юлечки.

Ви можете допомогти Миколі в його боротьбі з дуже злоякісним раком. Дякуємо за будь-яку підтримку!