Ультравтома в обмін на ультрадоброту!

Привіт, мене звати Агнешка. 2 серпня я вийду на старт свого першого ультрамарафону - Gorce Ultra Trail. Попереду на мене чекає 48 кілометрів гірських стежок і 2 360 метрів набору висоти - вгору, вниз.... і знову вгору. Я стартую з Охотніци Дольної, але цей маршрут розпочався набагато раніше.

Я не професійний бігун. Біг прийшов до мене три роки тому - трохи випадково, трохи завдяки друзям, які показали мені, що можна робити речі по-іншому. Відтоді, крок за кроком, я будую свої стосунки зі спортом. Іноді сповнені захоплення, іноді розчарування, але завжди щирі. Позаду півмарафони, марафони, кілька гірських маршрутів. Попереду - найдовший. Найскладніший. І той, що означає найбільше.

Кажуть, що ультрамарафон починається там, де закінчується комфорт. Але для багатьох людей ця точка відліку - повсякденність. Тому я біжу не лише для себе. Я біжу для тих, хто не обрав свій маршрут для людей, які проходять лікування від раку. Для них кожен день - це битва з болем, втомою, невпевненістю. Мій забіг має визначений маршрут, я знаю його довжину і знаю, де чекає фініш. В онкологічному відділенні маршрут теж існує, це схема лікування, але ніхто не знає його точної довжини і де з'явиться фініш

Тому я хочу, щоб кожен крок на цьому шляху був значущим. Я об'єдную свої зусилля з допомогою. Я збираю кошти, які можуть реально підтримати тих, хто сьогодні цього найбільше потребує. Вам не обов'язково вдягати рюкзак чи взуття. Не обов'язково бігти зі мною. Але ви можете допомогти.

Кожна пожертва, кожна розповідь, кожне добре слово - це більше, ніж жест. Це крок разом зі мною до надії. Я зроблю це з усіх сил, навіть якщо потоваришую з кожним каменем на цьому шляху.